Впровадження і використання інтерактивних методів та інноваційних технологій
Основною характеристикою традиційної системи освіти, яка спрямована здебільшого на запам’ятовування програмового матеріалу і відтворення його, є конкретно-практичні знання, викладені у вигляді готових зразків.
Нині у початкових класах потрібно змінювати пріоритети цілей навчання: на перший план треба ставити його розвиваючу функцію, культ самостійності і нестандартності думок.
У північних народів є простий і мудрий афоризм: “Якщо подарувати людині одну рибину, вона буде ситою один день. Якщо подарувати дві, буде ситою два дні. А якщо навчити ловити рибу – буде ситою все життя.” Так і в навчанні: скільки б у школяра не було предметних знань і вмінь, старанності, сумлінності – їх все одно буде замало для подальшого успішного навчання і розвитку.
Відповідно до національної програми “Освіта” передбачено використання світового досвіду для створення системи освіти, яка б відповідала стандартам ХХІ ст. До таких наукових розробок належить програма розвитку творчої особистості, що є прообразом принципово нової системи освіти. Його основна мета – розвиток здібностей дитини, на відміну від “навчання”, де відбувається механічне засвоєння знань. Якщо учень залишається звичайним виконавцем і йому не вдається відчути задоволення від творчості, то сформувати стійкі пізнавальні інтереси не можливо.
Розвиток творчої особистості потребує відповідних умов, від яких залежить його ефективність, продуктивність виявів особистості як суб'єкта діяльності. Цьому найбільшою мірою сприяє навчально-виховний процес з єдиними підходами та вимогами до кожної дитини, наданням їй максимальних можливостей для виявлення і розкриття творчих здібностей, обдаровань на всіх етапах. Але вони швидко втомлюються, а це викликає необхідність урізноманітнення видів діяльності та можливість їх зміни. Конкретність і образність мислення, емоційність, естетичне ставлення до дійсності, що оточує, швидка зміна настрою - ці якості притаманні всім молодшим школярам і свідчить про широкий рівень творчих здібностей вікової категорії в цілому. Недостатність їх життєвого досвіду й знань компенсується фантазією. Творчий розвиток залежить від взаємовідносин дитини і дорослого, спільної діяльності у сім'ї, батьків та педагогів, що створює єдиний соціально-педагогічний простір. Внаслідок такої співпраці виробляються однакові погляди на процес розвитку, виховання та навчання дитини.
В практиці роботи я часто використовую різні елементи ігор, інсценізацію, творчі та розвивальні завдання. Щоб навчальний матеріал засвоювався краще, використовую різні види діяльності: малювання, ліплення, аплікацію, конструювання з паперу та природного матеріалу.
Такі заняття сприяють інтелектуальному розвитку дітей через їхню активність: розвивають дрібну моторику рук, необхідну для навчання письма.
У кожній дитині закладені певні здібності, тільки в одних виявляються дуже яскраво й виразно, а в інших залишаються дрімати всередині. Здібності можуть виявлятися і в ранньому дитинстві, і в зрілому віці. Батьки також повинні добре знати, що обдаровані діти швидше за інших виконують роботу, прагнуть до самостійності, до розв'язання завдань проблемного характеру або таких, які вимагають кмітливості, різних способів розв'язання, творчості. Тому співпрацюю із батьками, завше намагаюся надати методичну допомогу, використовуючи поради провідних науковців.
Розвиток здібностей нерозривно пов'язаний із формуванням інтересу. Важливо правильно підібрати матеріал для розумового навантаження, щоб не зникла зацікавленість дітей, вміло підтримувати вогник творчості в їхніх очах та душах. Для цього використовую різні форми проведення уроку, наприклад, інтегрований урок-гра (читання / зв’язне мовлення/ образотворче мистецтво) «Божий світ тоді чудовий, як він різно-кольоровий»; інтелектуальний урок-змагання з природознавства «Що? Де? Коли?» та інші).
Особливе значення в навчально-виховному процесі приділяю формуванню здорового способу життя. Проводжу профілактичні виховні бесіди серед учнів та їх батьків. Значну увагу приділяю розвиткові пізнавальних інтересів дитини, адже завдяки їм формуються основні інтелектуальні вміння, необхідні для засвоєння знань, закладається основа для дальшого успішного оволодіння ними. Василь Сухомлинський зазначав, що до кожної дитини треба мати підхід. Тому розвиваю у своїх вихованців активну пізнавальну діяльність, зацікавлюю різними видами завдань (пошуковими, ігровими).
Готую і проводжу виховні заходи, тематичні лінійки «Чия мама найкраща?», «Добре в мирі жити», «Толерантність – це взаємо-розуміння», «Дарує школа нам щодня багатий скарб – освіту та знання» і т.д.
Переконана, що дитина не тільки повинна засвоїти певну суму знань, а й навчитися спостерігати, порівнювати, виявляти взаємозв'язок між поняттями й міркувати. А добитися цього можливо лише засобами, що активізують пізнавальну діяльність.
Усвідомлюючи, що словесна творчість – могутній стимул духовного життя дитини, високоефективний засіб її розвитку, джерело натхнення в оволодінні мовленнєвою культурою, надійний засіб самоствердження особистості намагаюсь, щоб жодне заняття не проходило без роботи, пов’язаної зі збагаченням словникового запасу учнів.
Важливо, щоб навчальна праця приносила радість. Дитина, яка захоплена справою, яка їй до вподоби, виявляє наполегливість, силу волі, критичне ставлення до загальновідомого. В творчості дитина може реалізувати всі наявні в неї знання, уміння та здібності.
Отже, на практиці просто необхідно використовувати інтерактивні форми в цілому, або ж взявши елементи, які більш доцільні до певного класу. Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізовувати індивідуальні можливості.